"КОМПЛЕКСНІСТЬ І ЯКІСНІСТЬ НАДАВАНИХ ПОСЛУГ Є НАШОЮ КОНКУРЕНТНОЮ ПЕРЕВАГОЮ НАД ЛЕВОВОЮ ЧАСТКОЮ КОМПАНІЙ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА ЦЬОМУ Ж ПОЛІ"
- Панове, пропоную почати нашу бесіду з короткого екскурсу щодо Ваших перших кроків у юридичній практиці та бізнесі. Як складалися початкові етапи Вашого становлення після закінчення студентського життя?
Л. К.: Я працював у фінансовій компанії, починаючи з четвертого курсу університету, з 15:00 до 22:00, а також відпрацьовував додаткові години у вихідні. Починаючи із звичайного менеджера у колл-центрі, я доріс до заступника директора юридичного департаменту. Потім відбулась фінансова криза 2014 року, і компанія пережила масові скорочення, адже цей відділ занадто дорого обходився. До того ж, набридла постійна рутинна робота і я почав замислюватися про власний бізнес. На той час я побудував юридичний відділ, який заробляв для компанії мільйони гривень, і це давало впевненість у тому, що і з власною юридичною фірмою мені також усе вдасться. Лишалося тільки знайти платоспроможних клієнтів. Я зустрівся із Василем, який мене підтримав, і ми почали створення спільної компанії.
В. Ч.: Під час навчання в університеті я не працював, закінчив спеціалізацію "Суд, адвокатура, прокуратура", був дуже захоплений кримінальним процесом і мріяв стати адвокатом. Після завершення навчання мені дуже пощастило потрапити на роботу до однієї з провідних компаній у галузі податкового права "КМ Partners", де я працював у практиці податкових спорів та захисту у кримінальних провадженнях щодо економічних злочинів. Я був частиною цієї команди протягом чотирьох років, став адвокатом, спеціалізувався на кримінальному процесі, представництві іноземних інвесторів. Пропозиція Любомира була для мене непростою, я вагався, чи давати згоду, адже все-таки це діяльність на власний ризик. Однак згодом я вирішив приєднатись до нього. Спершу наша новостворена компанія бралась за будь-які справи, проте з часом ми зосередилися на представництві інтересів іноземців в Україні. Також до нас долучився наш партнер Платон Даниленко, який спеціалізується на сімейному праві та судових спорах. Так і почалася історія компанії EXPATPRO.
- Як Ви прийшли до вибору провідної на сьогодні для Expatpro Law Firm практики міграційного права?
В. Ч.: Це сталося майже випадково. У нас були друзі-американці, які мали намір заснувати власний бізнес в Україні. Вони звернулися до нас по юридичну консультацію і супровід, тому ми пройшли разом тривалий шлях із відкриття бізнесу, легалізації наших товаришів в Україні, отримання дозволів на працевлаштування, посвідок на тимчасове проживання… Надалі вони почали нас радити іншим знайомим іноземцям, які тут проживають. Так ми побачили переваги та прибутковість міграційної практики. А найголовніше – тут можна зустріти цікавих клієнтів, які стануть ними на все життя. Саме так ми й визначили міграційну практику як пріоритетну для нашої компанії.
- Пане Василю, сьогодні чимало юридичних фірм, навіть ті, які відсутні у топ-рейтингах, та й не юридичних, пропонують послуги з легалізації іноземців в Україні. Які конкурентні переваги пропонує Ваша команда для клієнтів із інших країн?
В. Ч.: Справді, на ринку ми маємо чимало так званих "візових агенцій", які надають послуги у сфері міграційного права. Однак вони не є юридичними компаніями і особи, які там працюють, не є правниками. Ми ж, у свою чергу, є юридичною компанією, але не обмежуємось винятково міграційною практикою, адже готові надати клієнту послуги і в царинах корпоративного, сімейного права, супровід операцій із нерухомістю, представництво у судах, захист у кримінальних провадженнях. Тому саме комплексність і якість надаваних послуг є нашою конкурентною перевагою над левовою часткою компаній, які працюють на цьому ж полі. Ми дуже часто стикаємось із тим, що доводиться виправляти помилки таких компаній, які, не будучи юридичними, беруться надавати правничі послуги іноземцям. Є, звісно, й чимало юридичних фірм, які надають ці послуги. Але коли клієнт приходить саме до нас, то ми робимо все для того, щоб він став нашим назавжди і надаємо якісно повний спектр потрібних йому послуг в Україні.
- Які проблеми спіткають сьогодні міграційну практику в Україні? Чи важко переконати іноземця, особливо потенційного інвестора, у привабливості нашої країни для нього та його бізнесу?
Л. К.: Я б не сказав, що ми бігаємо за клієнтами – скоріше, навпаки (посміхається). Ми працюємо із тим типом інвесторів, які уже зробили релокацію бізнесу або це інвестори-авантюристи, які мчать в Україну за високими відсотками.
В. Ч.: Так, ми працюємо вже з тими людьми, які прийняли рішення інвестувати в Україну. Їх приваблює те, що вони мають змогу повернути вкладене в рази швидше, аніж на Заході. Звичайно, є ризик втрати власних активів, проте ці особи приймають рішення на користь України.
- Можете навести приклад кейсу, який завдяки професіоналізму команди Expatpro Law Firm зруйнував стереотипи щодо України в очах іноземних клієнтів і заохотив їх будувати свій бізнес саме тут?
В. Ч.: Ми мали такий випадок, коли до нас прийшов клієнт, який мав певний капітал, домовленості про надання нерухомості. Однак постійно зустрічався з низкою перепон для придбання нерухомості, трансферу капіталу в Україну, для створення бізнесу загалом. Спробувавши співпрацю з кількома юристами і зазнавши невдачі, він звернувся до нас у передостанній день для здійснення першої трансакції за інвестиційним договором. Креативно підійшовши до задачі, ми впорались із нею, і після того всі питання стосовно його капіталу супроводжували саме ми.
Л. К.: Також у нас було немало випадків, коли спершу до нас не звертались через те, що наша ціна за юридичні послуги вища, ніж у більшості юридичних "супермаркетів". Люди йшли по послуги до таких компаній, зазнавали невдачі і все одно ставали нашими клієнтами.
- А які ніші українського бізнесу найбільш привабливі для Ваших іноземних клієнтів?
Л. К.: ІТ-бізнес та нерухомість. Гадаю, що саме ці дві.
- На Вашу думку, як можна охарактеризувати політику Української держави у частині заохочення розвитку тут іноземного бізнесу?
В. Ч.: Наші можновладці завжди декларують намагання стосовно покращення інвестиційного клімату і просування України в рейтингу doing business на кілька позицій розцінюється як перемога. Але справжньою перемогою буде місце України в ТОП-20 рейтингу привабливості для інвестицій. На сьогодні варто відмовитися від низки архаїчних норм, що дісталися у спадщину від Радянського Союзу. Це сфера валютного регулювання, хоча й Національний банк України активно працює над її лібералізацією. До речі, зараз ми маємо клієнта, який заробив в Україні легально значний капітал, однак не може вивести його на закордонний рахунок і переводить туди лише 5000 доларів США на добу. Можна згадати і міграційне законодавство. Ця царина є занадто зарегульованою – іноземні інвестори часто дивуються, чому дільничний інспектор приходить до них додому перевіряти адресу реєстрації. Те ж саме стосується трудового права, що має в основі ще досі радянське законодавство, податкового, яке відрізняється доволі високим рівнем навантаження на фонд заробітної плати, на думку іноземців. Є над чим працювати – сподіваємось, що першочергово представники громадянського суспільства, незважаючи на політичні реалії, рухатимуть питання покращення клімату для бізнесу. Зараз же ми стоїмо на місці з невеликим поступом уперед – нам потрібен суттєвий ривок.
Л. К.: Саме так, наша держава робить недостатньо для просування свого рейтингу та приваблення інвесторів. На згадку приходить лише бренд UkraineNow у цій сфері…
"ОДНА ІЗ НАЙПЕРШИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ПРІОРИТЕТІВ – ЦЕ ПОБУДОВА ВНУТРІШНЬОГО ПАРТНЕРСТВА, ВІДСУТНІСТЬ СИЛЬНОЇ ПРИВ'ЯЗКИ ДО СУВОРОЇ ТРУДОВОЇ ІЄРАРХІЇ "КЕРІВНИК – ПІДЛЕГЛИЙ"
- Очевидно, що успішний юридичний бізнес базується не тільки на юридичних навичках команди, а й на управлінських вміннях. Пане Любомире, які Ваші основні принципи та методи управління компанією? Що є першочерговим для злагодженої роботи колективу?
Л. К.: Ми плекаємо низку основоположних для компанії цінностей, що визначають і принципи, і методи менеджменту в EXPATPRO. Маємо внутрішні та зовнішні цінності. Друга когорта стандартна – це чесність, відкритість, знання мов і вміння бути корисним для розв’язання задач клієнтів – наших потенційних замовників послуг. А от перша стосується персоналу. Саме їх ми розглядаємо як "внутрішніх клієнтів". Одна із найперших цінностей та пріоритетів – це побудова внутрішнього партнерства, відсутність сильної прив’язки до суворої трудової ієрархії "керівник – підлеглий". Намагаємося створити family office для наших клієнтів, де всі ми – одна велика родина і друзі. Ще одна цінність для внутрішнього клієнта – це оточення. Деякі з членів нашої команди мають більш розвинені лідерські навички, і вони прагнуть до розвитку та руху далі. І саме з нами вони можуть йти вперед. Приміром, якщо ми спостерігаємо анонси певних цікавих семінарів чи інших публічних заходів, то стараємося сприяти нашим співробітникам щодо участі.
Кожен співробітник компанії знаходиться у рівних умовах та нашій зацікавленості у його особистому зростанні – він може пройти шлях від paralegal до партнера. Але окрім можливостей ми стараємося забезпечувати команді й відпочинок.
- Отже, Ваша компанія, скоріше, побудована за горизонтальною моделлю?
Л. К.: Вважаю, так, але стовідсотково важко дати відповідь. Це й не холакратія, і не жорстка модель. Гадаю, щось на стику всіх відомих і апробованих моделей корпоративного менеджменту.
- А які форми колективного відпочинку Ви практикуєте на фірмі?
Л. К.: Двічі на місяць ми маємо одну велику зустріч усіх співробітників, де йдеться про те, куди і як рухається компанія. Її очолюю я як керуючий партнер і розповідаю про те, що фірма зробила за два тижні, які пріоритети має на наступний робочий період і т. д. Більш того, є сім основних напрямів роботи, за які відповідальні певні люди, наприклад, фінанси, бухгалтерія, операційний відділ, HR тощо. Працює також і не такий популярний серед інших українських бізнесів сегмент, як сервіс – ми справді ламаємо голову над тим, як здивувати клієнта. І 1–2 рази на місяць відбуваються стратегічні сесії, де зустрічаються тільки керівники цих напрямів, обговорюємо поточні та перспективні задачі, окреслюємо план, за яким рухаємося далі. Звісно, що раз на місяць ми маємо й абсолютно неробочі заходи, такі як походи в кіно чи на пляж. Отже, заходи у позаробочий час, які ми проводимо, мають на меті й розвиток професійних та особистих компетенцій, і стандартні, але такі потрібні для розвантаження свідомості розваги.
- У своєму акаунті в соціальній мережі Instagram Ви часто робите дописи про розвиток компанії та власний саморозвиток. Вміння правильно вести блог в Інтернеті – це частина Вашої стратегії чи просто поклик душі?
Л. К.: Так, це справді частина стратегії розвитку, і мені здається навіть, що я реалізовую її не в тому обсязі, у якому потрібно. Задачі, які ставлять мені маркетологи, передбачають набагато більшу частоту дописів та вищу якість контенту. Тим не менш, доволі висока активність у соціальній мережі і мені до вподоби – я люблю віддавати і ділитися. Бізнес працює за цим законом: "чим більше віддаєш – тим більше будеш отримувати".
Більш того, трансформацію сторінки в Instagram з ухилом на мій досвід у бізнесі я почав проводити з розумінням того, що потрібно розвивати власний бренд. Про це всі говорять, але на практиці це не так легко. Особливо, підготовка якісного контенту. Втім, до мене прийшло розуміння того, що це потрібна річ, а маркетологи вже виробили загальну бренд-стратегію, де знайшли місце й особистому.
- Які ще елементи стратегії розвитку юридичної компанії Ви вважаєте невід’ємними для створення успішного бренду?
Л. К.: Як я вже згадував, це наша місія й наші цінності. Ще ми маємо регламент і внутрішні процедури побудови робочого процесу. Зазначу про об'єднання колег у різних процесах – не тільки в операційному управлінні, а також у цілому про розвиток персоналу. Ніколи не зупиняємось у частині інноваційних рішень, які сприяють підвищенню продажу наших послуг. Гадаю, що саме ці речі й формують нашу стратегію. Але в основі реалізації стратегії – все одно люди, які відповідають за чітко визначені напрями діяльності, кожен із яких є однаково важливим.
В. Ч.: Підсумую й зазначу, що ми намагаємось мотивувати кожного працівника до того, аби він не просто виконував трудову функцію, а й робив внесок у розвиток нашої компанії. Якщо є потреба навчити новачка, немає питань, крім того, ми заохочуємо усіх, із ким працюємо, розвивати свій особистий бренд, діставати нові навички у маркетингу, майстерності публічних виступів. Компанія витрачається й на те, щоб допомагати нашим працівникам заповнювати певні прогалини у знаннях із права, що лишилися після університетської освіти.
- Чим відрізняється першокласний юрист від управлінця юридичним бізнесом? Вам довелося здійснити певну роботу над собою в цьому напрямку чи Ви менеджер за своєю природою від самого початку?
Л. К.: Відповім просто. Першокласний юрист – це людина, яка зазвичай розвиває до космічного рівня професійні навички, але не має часу на особисті. Натомість менеджер робить усе навпаки. Отже, слід правильно розставити пріоритети й відчувати поклик своєї душі. Ти не зможеш бути першокласним юристом, якщо втомився від юриспруденції, тому краще піти управлінською стежкою.
Стосовно другого питання, то вважаю, що спершу більше компетенцій я мав у сфері особистих навичок і менше – у царині професійних. І на основі цього побудував свій розвиток як управлінця завдяки класичній освіті та самоосвіті.
"УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА НЕ ДАЄ ВСІХ ТИХ ЗНАНЬ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НА ПРАКТИЦІ"
- Чи звертаєте Ви увагу на потенційні менеджерські задатки у своїх працівників або у кандидатів на роботу в Expatpro Law Firm?
Л. К.: Безумовно, ми працюємо над цим щодня і постійно звертаємо увагу на такі риси в наших працівників, а крім того, усіляко сприяємо розвитку таких навичок. Чим більше будуть розвинені особисті задатки у наших колег, тим більше вони зможуть бути залучені до менеджменту. Логічно, що така людина починає будувати свою маленьку юридичну компанію всередині великої й не матиме достатньо часу на юридичну практику. Тим не менш, ми намагаємося вирощувати такі якості у кожного нашого працівника і самі заінтересовані у цьому, адже тоді й наша компанія буде зростати.
В. Ч.: Коли ми обираємо кандидата навіть на посаду юриста, то завжди орієнтуємось саме на такі конкурентні переваги, як наявність цих рис, про які йшлося у запитанні. Ми віддамо перевагу особі з добре розвиненими організаторськими здібностями. У нас є й приклад – це старший юрист Expatpro Law Firm Тетяна Ященко, яка прийшла до нас ще студенткою. Завдяки своїм менеджерським якостям вона показала, що може самостійно вести проекти, обслуговувати клієнтів та їхні комплексні проблеми й задачі. Ми часто радимось із нею щодо питань управління компанією, навіть незважаючи на те, що вона не є партнером.
- Пане Василю, чи достатніми, на Вашу думку, є знання студентів у галузі міграційного права для роботи у такій компанії, як Ваша?
В. Ч.: Я переконаний, що університетська освіта не дає тих знань, які застосовуються на практиці. А міграційній галузі не приділяється достатньо уваги на курсах із адміністративного чи конституційного права. Вважаю, що такий стан речей зумовлений тим, що практика ще не є доволі поширеною у вітчизняній юриспруденції, а правове регулювання згаданих відносин досить специфічне. Втім, я не можу сказати, що масив нормативного регулювання міграційних правовідносин такий уже й складний і його важко опанувати, прийшовши на роботу.
Наголошу, одначе, на тому, що в університеті важливо отримувати максимальну кількість знань із усіх галузей права, адже ти ніколи не знаєш, знання якого саме аспекту тобі знадобиться завтра. Все залежить від запиту клієнта: навіть міграційна практика породжує часом потребу в знанні кримінального процесу, сімейного права, міжнародного публічного тощо. Тому в університетських стінах потрібно боротися за максимально можливу кількість знань – навіть із тих галузей, що, на ваш погляд, ніколи не знадобляться вам. Отже, я в жодному разі не буду стверджувати, що студенти, які не вивчали міграційне законодавство, не можуть прийти до нас працювати.
- Чи є доцільним запровадження обов`язкових або факультативних курсів стосовно навчання молодих юристів на предмет надання юридичних послуг із легалізації іноземців та супроводження бізнесу закордонних інвесторів тут? Чи все-таки традиційні курси адміністративного, цивільного і господарського права дають достатньо знань?
В. Ч.: Так, наші можновладці почасти й одностайно заявляють про те, що заінтересовані в притоку інвестицій та покращенні інвестиційного клімату. Але насправді це не так просто реалізувати навіть за наявності політичної волі. І я переконаний, що запровадження курсу з правового регулювання інвестицій або супроводження інвестиційних проектів було би вельми доцільним і корисним. Це могло б спонукати розвиток відповідної юридичної практики, адже за кордоном, особливо у Сполучених Штатах Америки, юристи з міграційного права достатньо затребувані на ринку.
- Чи може наша Асоціація випускників юридичного факультету стати одним із першопрохідців щодо підготовки кадрів для юридичних компаній, які спеціалізується на наданні послуг у царині міграційного права? Яким Ви бачите механізм такого проекту і чи готові стати його частиною?
В. Ч.: Чому би й ні? Я вважаю, що варто запровадити пілотний проект на нашому факультеті й поглянути, чи буде це цікаво для студентів. Пропоную спробувати організувати спецкурс (у виглядів семінарів чи воркшопів) з питань підвищення знань майбутніх правників у галузі міграційного права та супроводження іноземного бізнесу тут. Цей спецкурс був би справді інтегративним і різноплановим, а враховуючи передові прагнення Правління Асоціації та її активу загалом, ми могли б зробити цікавий проект із перспективою. Більш того, Expatpro Law Firm заінтересована у студентах юридичного факультету, у членах Асоціації як у наших майбутніх працівниках та колегах на юридичному ринку в цілому. Отже, наша команда відкрита до пропозицій!
Дякуємо панові Любомиру та пану Василю за насичену та мотивуючу до співпраці розмову! І на завершення традиційний бліц для наших учасників.
1. Три очікування від держави стосовно покращень у сфері міграційного законодавства.
В. Ч.: Питання подвійного громадянства хоча би для осіб, які мають територіальне походження з України та закордонних українців, а також для тих, хто вже має два паспорти (окрім тих, які мають паспорти Російської Федерації).
Вирішення архаїчної проблеми з "прописками" – лібералізація норми про обов’язкову реєстрацію місця проживання іноземця після отримання посвідки на проживання.
Спрощення процедури отримання дозволу на імміграцію в Україну, яка є занадто бюрократизованою.
2. Три невід’ємні навички для роботи з іноземцями в Україні.
В. Ч.: Знання англійської мови – слід бути готовим зрозуміти свого клієнта і пояснити все, що відбувається з його справою.
Загальні знання з усіх галузей права – ти маєш бути готовим до запиту із податкового права сьогодні і до задачі зі сфери правового регулювання зеленої енергетики завтра.
Особисті якості – такі як вміння комунікувати, вирішувати гострі конфлікти, організовувати власний час.
3. Три обов`язкові елементи стратегії розвитку бренду юридичної компанії.
Л. К.: Місія, позиціювання, план дій.
4. Три побажання для покращення навчального процесу на юридичних факультетах з огляду на вимоги сучасного юридичного бізнесу.
Л. К.: Звернути увагу на розвиток особистих навичок студентів, а не зациклюватися на застарілих догмах.
Університет має працювати над тим, щоб визначити, до яких саме правничих напрямів у студента є талант і хист. Наші вузи такої системи не мають, натомість країни західного світу уже давно застосовувати такі підходи.
5. Три поради для наших студентів та випускників.
Л. К.: Частіше мріяти, не ставити жодних рамок, постійно вчитись.
В. Ч.: Ніколи не думати про те, що якісь знання у житті тобі зовсім не знадобляться, приділяти багато часу вивченню іноземних мов, намагатись із 3–4 курсу шукати цікаву роботу, де буде змога попрацювати "в полях", а не займатись рутиною.
Підготував Я. Тарасенко.
Авторські права на фото належать Л. Кузюткіну, В. Чередніченку, виданню "Юридическая практика", Я. Тарасенку.